|
л≥н≥ка здоров¤ людини
|
ѕродовженн¤ людського житт¤ Ї одним ≥з найб≥льш показових дос¤гнень медицини минулого стол≥тт¤. ” 1900 роц≥ середн¤ тривал≥сть жител≥в јмерики становила 47 рок≥в. —ьогодн≥, на початку нового стол≥тт¤, вона зросла ≥ становить 76 рок≥в. Ѕ≥льше того, зростаЇ к≥льк≥сть 80- р≥чних.
ѕродовженн¤ житт¤, що спостер≥галос¤ на прот¤з≥ минулого стол≥тт¤, Ї передус≥м пов''¤зане з усуненн¤м багатьох смертельних недуг дит¤чого в≥ку. ѕен≥цил≥н ≥ його наступники дозволили дос¤гнути того, що так≥ хвороби, ¤к запаленн¤ легень ≥ скарлатина, перестали бути загрозою дл¤ житт¤.
¬ажливим чинником, що спри¤Ї продовженню житт¤, Ї усп≥шна проф≥лактика. Ѕагатьом недугам, що ми приписуЇмо похилому в≥ку, можна легко запоб≥гти зм≥ною д≥Їти ≥ способу житт¤. «г≥дно National Cancer Institute в —Ўј 33% онколог≥чних захворювань маЇ безпосередн≥й зв''¤зок з нев≥дпов≥дною д≥Їтою. Ќауковц≥ стверджують, що сама зм≥на способу житт¤ та харчуванн¤ зменшила б наполовину к≥льк≥сть захворювань на хвороби системи кровооб≥гу.
”крањнська ж статистика не даЇ приводу дл¤ оптим≥зму.
Ќайб≥льш поширен≥ хвороби.
- хвороби системи кровооб≥гу.
«а даними 2000 року коеф≥ц≥Їнт смертност≥ з приводу хвороб системи кровооб≥гу на ”крањн≥ становив 937 на 100 тис¤ч ≥ був у три рази вищий н≥ж в √олланд≥њ, Ўвец≥њ чи ≤спан≥њ.
–озвитку хвороб спри¤ють насамперед неправильне харчуванн¤, п≥двищений артер≥альний тиск ≥ кур≥нн¤.
ќнколог≥чн≥ захворюванн¤
—хильн≥сть до зло¤к≥сних пухлин на ”крањн≥ швидко зростаЇ (смертн≥сть 196 на 100 тис¤ч за даними 2000 р). ѕри на¤вност≥ ц≥Їњ хвороби вплив харчуванн¤ вважаЇтьс¤ безперечним. —тосуЇтьс¤ це насамперед раку гортан≥, стравоходу, шлунку, товстоњ кишки ≥ п≥дшлунковоњ залози, раку молочноњ залози у ж≥нок, а також раку передм≥хуровоњ залози у чолов≥к≥в. ¬важаЇтьс¤, що в≥д 1/3 до половини смертних
випадк≥в в≥д зло¤к≥сних новоутворень Ї в≥д таких, що залежать в≥д харчуванн¤.
÷укровий д≥абет
«а поширенн¤м ≥ смертн≥стю займаЇ третЇ м≥сце п≥сл¤ серцево-судинних захворювань та раку. ѕроф≥лактика цукрового д≥абету пол¤гаЇ в основному на запоб≥ганн≥ ≥ л≥куванн≥ ожир≥нн¤. ÷е Ї пов''¤зано з надм≥рним вживанн¤м жиру в денному рац≥он≥.
ќстеопороз
¬важаЇтьс¤, що на сьогодн≥шн≥й день приблизно 10% сусп≥льства страждаЇ в≥д ц≥Їњ хвороби. 30% ж≥нок п≥сл¤ 50-ти мають остеопороз. ѕричинами Ї: низьке споживанн¤ кальц≥ю, магн≥ю, нев≥дпов≥дне споживанн¤ б≥лка, зловживанн¤ кавою ≥ надм≥рне споживанн¤ кухонноњ сол≥.
¬ади нервового каналу
—мертн≥сть немовл¤т з ц≥Їњ причини становить 0,8 на 100 новонароджених. ѕричиною Ї недостатн¤ к≥льк≥сть фол≥Ївоњ кислоти в час≥ можливого запл≥дненн¤ ≥ в перших тижн¤х ваг≥тност≥.
¬ д≥Їт≥ украњнц≥в Ї завжди забагато цукру ≥ жиру, що призводить до надм≥рноњ ваги. ¬живаЇмо також забагато сол≥, котра провокуЇ п≥дн¤тт¤ кров''¤ного тиску. ћенше вживаЇмо св≥жих овоч≥в ≥ фрукт≥в, риби, морепродукт≥в, ¤к≥сноњ ол≥њ.
ƒовгол≥тт¤ залежить ≥ в≥д нашоњ ф≥зичноњ активност≥. —истематичн≥ вправи запоб≥гають в''¤лост≥ ≥ втрат≥ пружност≥ м''¤з≥в ≤ допомагають п≥дтримувати ф≥зичну форму, добре самопочутт¤.
Ѕагатор≥чн≥ досл≥дженн¤ довод¤ть, що де¤к≥ харчов≥ складники мають здатн≥сть затримувати процес стар≥нн¤ або протисто¤ти хворобам старшого в≥ку. ƒо них належать в≥там≥ни. Ћюдський орган≥зм потребуЇ дуже малоњ к≥лькост≥ в≥там≥н≥в. ќднак, не маЇ здатност≥ до њх синтезу, повинен отримувати њх разом з њжею. –оль в≥там≥н≥в в≥дкрили в≥дносно недавно. “≥льки на початку XX стол≥тт¤, зауважили, що дл¤ доброго переб≥гу процес≥в життЇд≥¤льност≥, кр≥м буд≥вельного матер≥алу ≥ джерел енерг≥њ, потр≥бн≥ "додатков≥ харчов≥ фактори". ѕом≥тили њх велику силу. л≥тини нашого орган≥зму чекають на в≥там≥ни, ¤к≥
споживаЇмо. оли не вистачаЇ тих чи ≥нших в≥там≥н≥в, порушуЇтьс¤ ц≥лий р¤д процес≥в в орган≥зм≥, люди швидше стар≥ють ≥ пог≥ршуЇтьс¤ њх здоров''¤.
ƒ≥агностика м≥нерального стану орган≥зму людини
онтакт
|